Пожежно-рятувальна служба у місті Києві

Європейська інтеграція

Опубліковано: 03.12.2019, 08:00

Стратегiя iнтеграцiї України до Європейського Союзу

Затверджено Указом Президента України вiд 11 червня 1998 року N 615/98 про затвердження Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу (iз змiнами, внесеними Указом Президента України вiд 12 квiтня 2000 року N 587/2000 про внесення змiн до деяких указiв Президента України та Указом Президента України вiд 11 сiчня 2001 року N 8/2001 про внесення змiн до Указу Президента України вiд 11 червня 1998 року N 615).

Ця Стратегiя визначає основнi напрями спiвробiтництва України з Європейським Союзом (ЄС) - органiзацiєю, яка в процесi свого розвитку досягла високого рiвня полiтичної iнтеграцiї, унiфiкацiї права, економiчного спiвробiтництва, соцiального забезпечення та культурного розвитку.

Нацiональнi iнтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. В результатi очiкуваного найближчими роками розширення ЄС - вступу до ЄС Польщi та Угорщини - Україна межуватиме з ЄС, що створить принципово нову геополiтичну ситуацiю. У зв'язку з цим є необхiдним чiтке та всебiчне визначення зовнiшньополiтичної стратегiї щодо iнтеграцiї України до європейського полiтичного (в тому числi у сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), iнформацiйного, економiчного та правового простору.

Стратегiя iнтеграцiї України до ЄС грунтується на:

  • Конституцiї України, що встановлює спрямування зовнiшньополiтичної дiяльностi України на забезпечення її нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом пiдтримання мирного i взаємовигiдного спiвробiтництва з членами мiжнародного спiвтовариства за загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права;
  • схвалених Верховною Радою України Основних напрямах зовнiшньої полiтики України та Концепцiї (основах державної полiтики) нацiональної безпеки України;
  • Угодi про партнерство та спiвробiтництво мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами та їх державами - членами вiд 1994 року (УПС) та iнших договорах, укладених мiж Україною та ЄС, в яких визначаються механiзми взаємодiї мiж ними.

I. Основні напрями інтеграційного процесу.

1. Адаптацiя законодавства України до законодавства, забезпечення прав людини.

Адаптацiя законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближеннi iз сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток полiтичної, пiдприємницької, соцiальної, культурної активностi громадян України, економiчний розвиток держави у рамках ЄС i сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рiвня, що склався у державах-членах ЄС.

Адаптацiя законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у вiдповiднiсть iз європейськими стандартами i охоплює приватне, митне, трудове, фiнансове, податкове законодавство, законодавство про iнтелектуальну власнiсть, охорону працi, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачiв, технiчнi правила i стандарти, транспорт, а також iншi галузi, визначенi Угодою про партнерство та спiвробiтництво.Важливим чинником реформування правової системи України слiд вважати участь України у конвенцiях Ради Європи, якi встановлюють спiльнi для цiєї органiзацiї та ЄС стандарти.

Етапами правової адаптацiї є iмплементацiя Угоди про партнерство та спiвробiтництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства України у вiдповiднiсть iз стандартами ЄС, створення механiзму приведення проектiв актiв законодавства України у вiдповiднiсть iз нормами ЄС.

2. Економiчна iнтеграцiя та розвиток торговельних вiдносин мiж Україною та ЄС.

Глобалiзацiя свiтового господарства, унiфiкацiя нацiональних економiк на засадах ГАТТ/СОТ, економiчнi тенденцiї в державах-членах ЄС щодо консолiдованого єдиною грошовою одиницею Європейського Союзу, потенцiйна взаємовигiднiсть вiльної торгiвлi є важливими факторами економiчної iнтеграцiї та розвитку торгiвлi мiж Україною та ЄС.

Базовим документом, що визначає засади економiчної iнтеграцiї України до ЄС та засади розвитку торгiвлi, є Угода про партнерство та спiвробiтництво.

Розвиток процесу економiчної iнтеграцiї полягає у лiбералiзацiї iсинхронiзованому вiдкриттi ринкiв ЄС та України, взаємному збалансуваннi торгiвлi, наданнi на засадах взаємностi режиму сприяння iнвестицiям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженнi спiльного правового поля iєдиних стандартiв у сферi конкуренцiї та державної пiдтримки виробникiв. Економiчна iнтеграцiя базується на координацiї, синхронiзацiї та вiдповiдностi прийняття рiшень у сферi економiки України та ЄС i передбачає лiквiдацiю обмежень розвитку конкуренцiї та обмеження застосування засобiв протекцiонiзму, формулювання основних економiчних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС.

3. Iнтеграцiя України до ЄС у контекстi загальноєвропейської безпеки.

Безпека України у контекстiзагальноєвропейської безпеки грунтується на тому, що розвиток i змiцнення ЄС поглиблюють загальноєвропейську безпеку в усiх її вимiрах.

Принцип неподiльностi європейської безпеки однаково важливий як для України, так i для ЄС та його повноправних та асоцiйованих держав-членiв. Кооперативна безпека, пошук пiдходiв до якої, поряд з iншими європейськими i трансатлантичними структурами, активно веде ЄС, має стати для України гарантiєю власної безпеки.

Визнання Європейським Союзом важливого значення України у формуваннi нової архiтектури європейської безпеки на третє тисячолiття може i повинно бути використаним як суттєвий важiль просування українських iнтересiв у вiдносинах з ЄС. Одночасно змiцнення безпеки України пов'язане i з забезпеченням економiчної безпеки та полiтичної стабiльностi у державi.

Визнаючи на основi принципiв Статуту ООН вiдповiдальнiсть за пiдтримання мiжнародного миру та безпеки за Радою Безпеки ООН i дотримуючись принципiв i цiлей Хартiї європейської безпеки ОБСЄ, Україна та ЄС активно спiвробiтничають з ООН, ОБСЄ, Радою Європи, iншими мiжнародними органiзацiями у сферi заохочення i пiдтримки стабiльностi, запобiгання конфлiктам, урегулювання кризових ситуацiй та постконфлiктної вiдбудови, використовуючи для цього всi наявнi можливостi - вiд дипломатичної дiяльностi, надання гуманiтарної допомоги i застосування економiчних санкцiй до здiйснення функцiй цивiльної полiцiї та проведення на основi вiдповiдного мандату ООН i/або ОБСЄ воєнних операцiй для врегулювання кризових ситуацiй.

Розширення та поглиблення полiтичного дiалогу i спiвробiтництва України iз Захiдно-Європейським союзом (ЗЄС), який надає ЄС пiдтримку у визначеннi оборонних аспектiв Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та забезпечує доступ ЄС до оперативних можливостей виконання гуманiтарних i рятувальних завдань, завдань щодо пiдтримання миру та завдань збройних сил пiд час урегулювання кризових ситуацiй, у тому числi проведення операцiй з установлення миру ("петерсьберзьких завдань"), є одними з важливих факторiв iнтеграцiї України до ЄС.

У зв'язку з прискоренням процесу iнституцiйного зближення та iнтеграцiї ЗЄС до ЄС важливого значення для України набуває розвиток вiдносин мiж ЄС i НАТО з питань оборонного планування, в якому Україна бере участь через Процес планування та оцiнки сил у рамках програми "Партнерство заради миру".

Iнтенсифiкацiя розвитку Спiльної європейської полiтики з питань безпеки та оборони, створення в рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки нових органiв ЄС у вiйськовiй сферi та сферi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки, а також активiзацiя спiвробiтництва мiж державами-членами ЄС у галузi озброєння зумовлюють необхiднiсть здiйснення Україною своєчасних iнтеграцiйних крокiв у цьому напрямi.

Розвиток спiвробiтництва з ЄС у рамках Спiльної зовнiшньої полiтики iполiтики безпеки та Спiльної європейської полiтики з питань безпеки та оборони сприятиме також змiцненню конкурентоспроможностiукраїнської оборонної промисловостi, впровадженню принципiв, правил та механiзмiв, що забезпечують вiдкритiсть, прозорiсть доступу продукцiї цiєї галузi на внутрiшньому ринку ЄС та запобiгають її дискримiнацiї, прискореному виходу iзакрiпленню українських виробникiв товарiв та послуг у прiоритетних мiжнародно-спецiалiзованих галузях i секторах економiки та значнiй диверсифiкацiї вiйськово-технiчних та науково-технiчних зв'язкiв. Розвиток такого спiвробiтництва надасть змогу зберегти орiєнтацiю на сучаснi системи загальноєвропейського виробництва. Основним напрямом реалiзацiї експортного потенцiалу України у вiдносинах з державами-членами ЄС може стати перетворення виробництв, безпосередньо пов'язаних з науково-технiчними досягненнями, в яких Україна займає провiднi позицiї, у прiоритетнi галузi, орiєнтованi на експорт.

4. Полiтична консолiдацiя та змiцнення демократiї.

Полiтична консолiдацiя передбачає неухильне поглиблення полiтичного дiалогу i полiпшення загальної атмосфери стосункiв мiж Україною та ЄС (саммiти, мiнiстерськi консультацiї, зустрiчi на експертному рiвнi).

Вона спрямована на:
  • гарантування полiтичної стабiльностi як в Українi, так i на всьому Європейському континентi;
  • забезпечення мирного розвитку та плiдного спiвробiтництва всiх європейських нацiй;
  • змiцнення демократичних засад в українському суспiльствi.

Полiтичну консолiдацiю у контекстi стратегiї України на європейську iнтеграцiю слiд розглядати у двох площинах.

Зовнiшньополiтична консолiдацiя спрямована, насамперед, на змiцнення європейської безпеки. З одного боку, вона включає всебiчне входження України в європейський полiтичний (у тому числi зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки), правовий, економiчний, iнформацiйний, культурний простiр. З iншого - iдентифiкацiю полiтикиЄС щодо України, вiдокремлення її вiд полiтики ЄС щодо Росiї та пiдтримку державами Європи та свiтовим спiвтовариством стратегiї iнтеграцiї України до ЄС. У цьому контекстi важливим є спiвробiтництво з Європейською Комiсiєю, Європарламентом та iншими загальноєвропейськими iнституцiями, а також поглиблення вiдносин з окремими державами-членами ЄС. Iстотною складовою зовнiшньополiтичної консолiдацiї слiд вважати згоду ЄС на поступове залучення України до регiональних iнiцiатив Союзу, а також вiдповiдних форм полiтичного дiалогу, партнерства та спiвробiтництва ЄС з державами - асоцiйованими членами ЄС та iншими державами. Одним з реальних внескiв на шляху до зближення полiтичних позицiй України та ЄС було б досягнення згоди щодо спiльної платформи в ООН з глобальних мiжнародних питань та приєднання України до спiльних заяв ЄС, заяв, що приймаються державами - членами ЄС в рамках Спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки та у вiдповiдних мiжнародних органiзацiях, у тому числi ООН та ОБСЄ, залучення України до спiльних дiй ЄС, а також вироблення i прийняття спiльних позицiй та проведення спiльних дiй України та ЄС.

Внутрiшньополiтична консолiдацiя базується на виборi, зробленому українським суспiльством на користь iнтеграцiї до ЄС. Вона включає, насамперед, змiцнення демократiї та верховенства права в державi.

Європейська iнтеграцiя сприятиме становленню громадянського суспiльства в Українi i дальшому формуванню української полiтичної нацiї як повноправного члена сiм'ї європейських нацiй. Важливим елементом внутрiшньої консолiдацiї є формування у суспiльствi прихильностi до iдеї набуття у майбутньому членства в ЄС як реальної можливостi забезпечити гiдне майбутнє для України та її громадян.

5. Адаптацiя соцiальної полiтики України до стандартiв ЄС.

Адаптацiя соцiальної полiтики України полягає у реформуваннi систем страхування, охорони працi, здоров'я, пенсiйного забезпечення, полiтики зайнятостi та iнших галузей соцiальної полiтики вiдповiдно до стандартiв ЄС iпоступовому досягненнiзагальноєвропейського рiвня соцiального забезпечення i захисту населення.

Даний напрям iнтеграцiйного процесу має здiйснюватися у рамках загальної програми реформ з активним залученням iнституцiй та програмЄС та його держав-членiв i першочерговим спрямуванням технiчної допомоги ЄС саме на адаптацiю соцiальної полiтики. Важливе значення у цьому контекстi матиме ратифiкацiя i дальша iмплементацiя Україною Європейської соцiальної хартiї, а також укладання угод з координацiї систем соцiального забезпечення робiтникiв, якi мають українське громадянство i працюють на територiї держав-членiв ЄС.

6. Культурно-освiтня i науково-технiчна iнтеграцiя.

Поряд iз згаданими напрямами європейської iнтеграцiї, культурно-освiтнiй та науково-технiчний займають особливе мiсце, зумовлене потенцiйною можливiстю досягти вагомих успiхiв у iнтеграцiйному процесiсаме на цих напрямках. Вони охоплюють галузi середньої i вищої освiти, перепiдготовку кадрiв, науку, культуру, мистецтво, технiчну i технологiчну сфери.

Iнтеграцiйний процес на вiдповiдних напрямах полягає у впровадженнi європейських норм i стандартiв у освiтi, науцi i технiцi, поширеннi власних культурних i науково-технiчних здобуткiв у ЄС. У кiнцевому результатi такi кроки спрацьовуватимуть на пiдвищення в Українi європейської культурної iдентичностi та iнтеграцiю до загальноєвропейського iнтелектуально-освiтнього та науково-технiчного середовища.

Здiйснення даного завдання передбачає взаємне зняття будь-яких принципових, на вiдмiну вiд технiчних, обмежень на контакти i обмiни, на поширення iнформацiї. Особливо важливим є здiйснення спiльних наукових, культурних, освiтнiх та iнших проектiв, залучення українських вчених та фахiвцiв до спiльних та загальноєвропейських програм наукових дослiджень.

7. Регiональна iнтеграцiя України.

Практичне здiйснення iнтеграцiйного процесу можливе лише за умови доповнення загальноєвропейського вимiру спiвпрацiрегiональною iнтеграцiєю та поглибленням галузевого спiвробiтництва України i ЄС. Ураховуючи важливу для ЄС тенденцiю, висловлену в гаслi ЄС: "Вiд Союзу країн до Союзу регiонiв", даний напрям набуває особливого значення.

Основою регiональної iнтеграцiї є УПС, Європейська Хартiя мiсцевого самоврядування, iншi вiдповiднi правовi акти Європейського Союзу та Ради Європи.

Регiональна iнтеграцiя передбачає встановлення i поглиблення прямих контактiв мiж окремими регiонами України та державами-членами i кандидатами у члени ЄС, їх розвиток у визначених у цiй Стратегiї напрямах для поступового перенесення основної ваги iнтеграцiйного процесу з центральних органiв виконавчої влади на регiони, до органiв мiсцевого самоврядування, територiальних громад i, зрештою, якнайширшого залучення громадян України.

8. Галузева спiвпраця.

Галузева спiвпраця являє собою координацiю iвзаємодiю мiж Україною та ЄС у конкретних галузях i сферах господарської дiяльностi. Прiоритет на найближчi роки у галузевiй спiвпрацi слiд вiддати сферi транс'європейських транспортних, включаючи магiстральнi газо- та нафтопроводи, електроенергетичних та iнформацiйних мереж, спiвробiтництву у галузi юстицiї, запобiганню та боротьбi з органiзованою злочиннiстю i поширенням наркотикiв, митнiй справi, науково-дослiдницькiй сферi, промисловiй та сiльськогосподарськiй кооперацiї тощо. Окремим i винятково важливим напрямом галузевого спiвробiтництва є спiвробiтництво в галузi використання атомної енергiї в мирних цiлях.

Правовою основою галузевої спiвпрацi є УПС, вiдповiднi законодавчi акти сторiн, угоди та протоколи, укладенi мiж Україною iЄС та державами-членами ЄС щодо спiвпрацi i взаємодiї як у цiлому, так i у визначених галузях.

Доцiльними є також розроблення та схвалення вiдповiдними мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України програм розвитку вiдносин iз ЄС, якi б виходили iз загальних положень Стратегiї iнтеграцiї iпоступово (протягом 1,5-2 рокiв) сформували цiлiсний пакет - Нацiональну програму iнтеграцiї.

Галузева спiвпраця передбачає, поряд з прийняттям галузевих програм спiвробiтництва з ЄС, розроблення перелiку пiдроздiлiв та посадових осiб у центральних органах виконавчої влади, мiсцевих органах влади, що вiдповiдають за формування та реалiзацiю державної полiтики України щодо ЄС, встановлення прямих контактiв мiж мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади України i вiдповiдними директоратами Європейської Комiсiї. У коротко- та середньостроковому контекстi вирiшальна вiдповiдальнiсть за узгодження галузевої спiвпрацi покладається на Українську частину Ради з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом), а за їх реалiзацiю - на Українську частину Комiтету з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзом) та Мiнiстерство економiки України.

9. Спiвробiтництво у галузi охорони довкiлля.

Охорона довкiлля є визнаним прiоритетом державної полiтики i предметом пiдвищеної уваги громадськостi в європейських державах, одним з головних напрямкiв дiяльностiЄС i актуальною проблемою для України, зумовленою не лише наслiдками аварiї на ЧАЕС, але й загальним станом довкiлля в Українi.

Правовою основою спiвробiтництва у галузi охорони довкiлля є УПС, мiжнароднi договори та угоди щодо безпеки навколишнього природного середовища, сторонами яких є Україна та ЄС.

В результатi спiвробiтництво в галузi охорони довкiлля має привести до створення безпечного i сприятливого для людини загальноєвропейського екологiчного простору.

I. Основні напрями інтеграційного процесу .

Внутрiшнє забезпечення процесу iнтеграцiї України до ЄС покладається на вищий, центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади України у спiвпрацi з органами законодавчої влади, вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування.

Керiвництво стратегiєю iнтеграцiї України до ЄС здiйснює Президент України.

Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує реалiзацiю Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу.

Мiнiстерство закордонних справ України здiйснює заходи щодо забезпечення полiтичних вiдносин України зЄС та координацiю дiяльностi органiв виконавчої влади у сферi зовнiшньої полiтики та полiтики безпеки.

Мiнiстерство економiки України здiйснює мiжвiдомчу координацiю з питань мiжгалузевого економiчного та соцiального спiвробiтництва України з ЄС.

Мiнiстерство внутрiшнiх справ України i Мiнiстерство юстицiї України здiйснюють мiжвiдомчу координацiю з питань спiвробiтництва України з ЄС у межах своєї компетенцiї.

Iншi мiнiстерства та центральнi органи виконавчої влади забезпечують реалiзацiю галузевого спiвробiтництва України зЄС, iмплементацiю Угоди про партнерство та спiвробiтництво, здiйснюють iншi заходи у межах своєї компетенцiї та визначених Стратегiєю завдань з метою поглиблення iнтеграцiї України до ЄС.

Стратегiя iнтеграцiї передбачає такi сфери внутрiшнього забезпечення iнтеграцiї України до ЄС.

1. Органiзацiйне забезпечення.
  1. Затвердження Президентом України за поданням Кабiнету Мiнiстрiв перелiку центральних органiв виконавчої влади, органiзацiй, установ, посадових осiб, вiдповiдальних за здiйснення завдань, визначених Стратегiєю iнтеграцiї.
  2. Регулярне проведення засiдань Української частини Ради з питань спiвробiтництва мiж Україною та Європейськими Спiвтовариствами (Європейським Союзу) з метою забезпечення виконання завдань, визначених Стратегiєю iнтеграцiї.
  3. Забезпечення формування i здiйснення галузевих та регiональних програм спiвробiтництва з ЄС у тiй частинi, за яку несе вiдповiдальнiсть українська сторона.
  4. Створення нових програм у системi освiти, стажування та пiдвищення квалiфiкацiї для працiвникiв органiв законодавчої, виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування за напрямами європейської iнтеграцiї України, запровадження спецiалiзацiї з питань ЄС у рамках навчальних програмах вузiв.
  5. Створення програми мовної пiдготовки державних службовцiв та фахiвцiв, якi забезпечують процес iнтеграцiї, розроблення та здiйснення комплексу заходiв щодо розширення та пiдвищення якостi вивчення мов ЄС у середнiх та вищих навчальних закладах.
2. Фiнансове забезпечення
  1. Розроблення програми фiнансування заходiв з iнтеграцiї України до ЄС вiдповiдно до Стратегiї iнтеграцiї.
  2. Фiнансування заходiв, спрямованих на iнтеграцiю України до ЄС, за рахунок бюджетних коштiв з широким залученням небюджетних коштiв, коштiв приватних осiб та програм допомоги ЄС Українi.
3. Правове забезпечення
  1. Забезпечення правової адаптацiї нормативно-правових актiв, що приймають органи виконавчої влади, до вимог ЄС.
  2. Перегляд навчальних програм правової освiти з метою їх адаптацiї до програм ЄС, вивчення правових засад дiяльностi установ ЄС, дослiдження процесiв у правничiй галузi як у державах-членах, так i державах-кандидатах у члени ЄС.
4. Iнформацiйне забезпечення
  1. Забезпечення проведення широкомасштабної агiтацiйно-iнформацiйної нацiональної кампанiї з метою сприяння iнтеграцiї України до ЄС. Розроблення i запровадження програми iнформування широких кiл громадськостi щодо ситуацiї в ЄС, проблем i успiхiв, що iснують на шляху iнтеграцiї України до ЄС.
  2. Забезпечення доступу до європейських правничих, бiблiографiчних та iнших iнформацiйних баз даних.
  3. Створення Нацiонального центру (банку) даних стосовно ЄС Iз створенням Нацiональної програми iнтеграцiйної стратегiї щорiчно розроблятиметься План дiй по реалiзацiї стратегiчного курсу України на iнтеграцiю до Європейського Союзу.

Відносини Україна - ЄС

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.

На сьогодні в рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

Партнерський діалог Україна-ЄС розвивається під час проведення щорічних засідань Самміту Україна-ЄС за участю Президента України; Ради з питань співробітництва за участюПрем'єр-міністра України; Комітету з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна-Трійка ЄС, постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.

Євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України. Президент України у Посланні до Верховної Ради України у червні 2002 року визначив європейську інтеграцію стрижнем стратегії економічного та соціального розвитку України на наступне десятиріччя.

Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами УПС та опрацюванні Плану дій в рамках Європейської політики сусідства. Україна виходить з того, що реалізація зазначеного документа має сприяти посиленню співпраці між Україною та ЄС в умовах розширення, створити необхідні умови для переходу в майбутньому до якісно нового рівня відносин з ЄС. Належна імплементація ПД повинна також сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та створити передумови для започаткування з ЄС зони вільної торгівлі. Кінцевою політичною метою ПД має стати укладення нової посиленої угоди з ЄС.

Залишаючись поза межами Євросоюзу, Україна успішно асоціюється з процесом здійснення спільної європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). Наша держава бере участь у Поліцейських місіях ЄС в Боснії і Герцеговині та Республіці Македонія.

Зміцненню правової основи цієї співпраці слугуватиме укладення Угоди про участь України в операціях Європейського Союзу з врегулювання кризових ситуацій, а також про безпекові процедури обміну інформацією, яке очікується ближчим часом.

ЄС визнає також важливу роль України у забезпеченні безпеки і стабільності на континенті, а також її високий промислово-технологічний потенціал у військовій сфері, що підтверджується практикою запрошення нашої держави до проведення військових навчань за участю підрозділів ЄС.

Динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом. З року в рік стабільно зростає двосторонній зовнішньоторговельний оборот та прямі іноземні інвестиції з країн ЄС в українську економіку. На сьогодні ЄС є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України у світі (на 25 країн-членів ЄС припадає 33% зовнішньоторговельного обороту України).

У червні 2004 року відбулося парафування Угоди між Європейським Співтовариством та Кабінетом Міністрів України про торгівлю деякими сталеливарними виробами, підписання якої заплановано восени. Відповідно до Угоди, квота України на поставки сталевих виробів до країн ЄС на 2004 рік складатиме 606 тисяч тон. Завершується процес опрацювання ЄСівською стороною питання щодо відповідності економіки України критеріям ринковості в рамках антидемпінгового законодавства ЄС.

Україна та ЄС активно співпрацюють у рамках Робочої групи з питань розгляду заявки України на вступ до СОТ. ЄСівська сторона на постійній основі підтримує Україну як у багатосторонньому, та і двосторонньому переговорному процесах у рамках СОТ. Після підписання у 2003 р. Двостороннього протоколу щодо доступу до ринків товарів та послуг в рамках СОТ сторони розпочали роботу над розробленням та узгодженням проекту Звіту Робочої групи.

Україна активно взаємодіє з ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією, реадмісії, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, здійснює активне реформування прикордонного менеджменту, міграційно-візової політики та відповідної правової бази.

В контексті розширення ЄС Україна прагне не допустити появи нових розподільчих ліній в Європі та виступає за забезпечення недискримінаційного порядку в'їзду до країн-членів ЄС своїх громадян. Робота на цьому напрямі, зокрема, передбачає: перспективне запровадження довгострокових багаторазових віз для громадян України, які на постійній основі беруть участь у економічних, культурних, спортивних, наукових і навчальних обмінах з ЄС; полегшення порядку перетину кордону для громадян України, що мешкають в прикордонних з ЄС районах, а в довгостроковій перспективі - спрощення візового режиму ЄС для всіх категорій українських громадян.

В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Поступово зростає політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС у вирішенні наболілих проблем в енергетичному секторі та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській станції.

За підтримки ЄС здійснюється також реформування системи управління газотранспортною системою України, проведення технічного аудиту нафтотерміналу "Південний" та техніко-економічного обґрунтування для проекту транспортування каспійської нафти нафтопроводом Одеса-Броди-Гданськ, підтримується розвиток альтернативної енергетики в Україні, модернізація вугільної промисловості тощо.

Європейський Союз є найбільшим донором України. Починаючи з 1991 року, загальний обсяг допомоги, наданої Україні з боку ЄС в рамках програми ТАСІS, макрофінансової та гуманітарної допомоги, складає понад 1 млрд. євро.

Перспективним напрямом співробітництва України та ЄС є сфера космічних досліджень. Враховуючи той факт, що Україна належить до вісімки держав, які мають значний космічний технічний та технологічний потенціал, 2 вересня 2004 року Європейська Комісія звернулася до Ради Міністрів ЄС з пропозицією розпочати переговори з Україною щодо угоди про співпрацю у створенні Глобальної навігаційної системи (GNSS). Передбачається, що така співпраця буде розвиватися в галузі промисловості, науково-дослідницькій роботі, зокрема, в питаннях стандартизації, в контролі сумісності регіональних систем тощо.

Своє головне завдання Україна на сьогоднішньому етапі вбачає в утвердженні європейських цінностей і стандартів в політиці, економіці, соціальній сфері. У цьому - запорука суспільної стабільності і сталого розвитку нашої держави.

Угода про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною, з одного боку, та Європейськими Співтовариствами та їх країнами-членами, з іншого, була підписана у Люксембурзі 14 липня 1994 року і набула чинності у березні 1998 року.

Основними цілями УПС є розвиток тісних політичних стосунків між Україною та ЄС шляхом постійного діалогу з політичних питань, сприяння розвитку торгівлі та інвестицій, забезпечення підгрунтя для взаємовигідного економічного, соціального фінансового, громадського, науково-технологічного та культурного співробітництва, а також підтримки зусиль України щодо зміцнення демократії, розвитку її економіки, а також завершення переходу до ринкової економіки.

Інституції УПС

У відповідності до Угоди, сторони встановили і підтримують регулярний політичний діалог: проводяться переговори на найвищому політичному рівні в рамках самітів, для спостереження за впровадженням Угоди згідно з положеннями УПС створено Раду з питань співробітництва, яка проводиться на міністерському рівні щонайменше раз на рік. Раді з питань співробітництва у виконанні нею її обов'язків допомагає Комітет з питань співробітництва. Політичний діалог на парламентському рівні здійснюється в рамках Комітету парламентського співробітництва.

Згідно з УПС, Рада з питань співробітництва може приймати рішення про створення будь-якого іншого спеціального комітету чи органу для надання їй допомоги у виконанні її обов'язків і вона визначає склад та обов'язки таких комітетів або органів і порядок їх діяльності.

На сьогодні в рамках Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС створено та діють 4 підкомітети, а також 3 робочі групи (в рамках Підкомітету ¦3):
  1. Підкомітет з питань торгівлі та інвестицій.
  2. Підкомітет з питань фінансів, економіки та статистики.
  3. Підкомітет з питань транспорту та енергетики, співробітництва у цивільному та ядерному секторі, охорони довкілля, освіти, навчання та технологій.
  4. Підкомітет з митних питань, транскордонного співробітництва, боротьби з нелегальною міграцією, відмиванням грошей та наркобізнесом
  1. Робоча група з питань відновлювальної енергетики та енергоефективності.
  2. Робоча група з питань змін клімату.
  3. Робоча група з питань енергетичних стратегій.
* * *

УПС була укладена на початковий період тривалістю десять років.

До саміту україна - єс

До саміту україна - єс

  1. Розширення ЄС: "плюси" та "мінуси" для України
  2. Щодо Плану дій для України в рамках Європейської політики сусідства
  3. Щодо питання надання Україні статусу країни з ринковою економікою
  4. Шлях до безвізового режиму між Україною та ЄС
  5. Спільна розбудова кордону Україна-ЄС
  6. Вступне слово Президента України Леоніда КУЧМИ на пленарному засіданні саміту "Україна-ЄС", що проходить у Гаазі (Королівство Нідерланди)
  7. Виступ Президента України Леоніда КУЧМИ на пленарному засіданні саміту "Україна-Європейський Союз"
  8. СТЕНОГРАМА виступу Президента України Леоніда КУЧМИ на спільній прес-конференції за підсумками саміту "Україна-ЄС"
  9. Спільний прес-реліз за підсумками саміту Україна-ЄС

Документи Європейського Союзу щодо України:

  1. Спільна стратегія ЄС щодо України [PDF, 156 КБ];
  2. План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ [Документ Microsoft Word, 88 КБ];
  3. Communication from the Commission to The Council and the European Parliament: Wider Europe - Neighbourhood: A New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours [PDF, 201 КБ].

Спільні договірно-правові документи Україна - ЄС:

  1. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво [Документ Microsoft Word, 112 КБ];
  2. Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною [PDF, 202 КБ].

Внутрішні законодавчі акти України щодо ЄС:

  1. Послання Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" [Документ Microsoft Word, 346 КБ];
  2. Постанова Кабінету Міністрів України "Питання діяльності Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)" [Документ Microsoft Word, 75 КБ];
  3. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу (затверджена Указом Президента України) [Документ Microsoft Word, 81 КБ];
  4. Указ Президента України "Про програму інтеграції України до Європейського Союзу" [Документ Microsoft Word, 29 КБ];
  5. Указ Президента України "Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)" [Документ Microsoft Word, 48 КБ];
  6. Указ Президента України "Про Державну раду з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України" [Документ Microsoft Word, 29 КБ];
  7. Постанова Верховної Ради України "Про рекомендації за підсумками парламентських слухань з питань реалізації державної політики інтеграції України до Європейського Союзу" [Документ Microsoft Word, 47 КБ].

Пріоритети співробітництва між Україною та ЄС під час головування Фінляндії в ЄС

(ІІ половина 2006 року)

Україна надає важливого значення зміцненню діалогу з Фінським головуванням в ЄС у другій половині 2006 року. Українська сторона сподівається, що цей період позначиться подальшим всебічним поглибленням взаємин між Україною та ЄС.

У другій половині 2006 року мають бути продовжені двосторонні консультації щодо укладення нової угоди між Україною та ЄС, яка замінить Угоду про партнерство та співробітництво, а також розпочаті переговори щодо створення зони вільної торгівлі між обома сторонами.

Вагомою політичною подією року стане проведення у Гельсінкі Десятого (ювілейного) Самміту Україна – ЄС. За підсумками цього форуму Україна сподівається досягти конкретних результатів, які будуть закріплені в тексті Спільної політичної декларації.

Вагомою політичною подією року стане проведення у Гельсінкі Десятого (ювілейного) Самміту Україна – ЄС. За підсумками цього форуму Україна сподівається досягти конкретних результатів, які будуть закріплені в тексті Спільної політичної декларації.

Безумовний пріоритет співпраці становитиме успішна реалізація сторонами Плану дій Україна - ЄС. У цьому плані особливе значення матиме перша оцінка дворічного виконання цього документа, яка буде здійснена сторонами в другій половині 2006 року.

Конструктивна та тісна взаємодія між Києвом і Гельсінкі будуть важливими для забезпечення успішного просування діалогу у торговельно-економічній сфері та галузевому співробітництві.

Важливим політичним питанням під час Фінського головування в ЄС буде залишатися доцільність подання українською стороною офіційної заявки на членство в ЄС. Важливий вплив на рішення про подання такої заявки матиме прогрес на шляху виконання пріоритетів Плану дій, в т.ч. діяльність парламенту та уряду України, сформованих внаслідок проведення вільних та демократичних парламентських виборів у березні 2006 року.

Важливим політичним питанням під час Фінського головування в ЄС буде залишатися доцільність подання українською стороною офіційної заявки на членство в ЄС. Важливий вплив на рішення про подання такої заявки матиме прогрес на шляху виконання пріоритетів Плану дій, в т.ч. діяльність парламенту та уряду України, сформованих внаслідок проведення вільних та демократичних парламентських виборів у березні 2006 року.

З огляду на викладене, Україна визначила такі пріоритетні питання у співпраці з Фінляндією як головуючою країною в ЄС у період з липня по грудень 2006 року.

Співробітництво у політичній сфері, в т.ч. у галузі Європейської політики безпеки і оборони
  1. Проведення оцінки прогресу, досягнутого Україною у виконанні політичних пріоритетів Плану дій та включення її результатів до заключного документа чергового Самміту Україна - ЄС.
  2. Продовження консультацій між Україною та ЄС щодо параметрів нової угоди, яка замінить Угоду про партнерство та співробітництво.
  3. Зміцнення співробітництва з ЄС у врегулюванні придністровського конфлікту на базі реалізації українського плану.
  4. Сприяння розвитку демократичних процесів у Білорусі з врахуванням оцінки результатів президентських виборів у цій країні у березні 2006 року.
  5. Подальша участь України у виконанні завдань спільної зовнішньої і безпекової політики на основі Угоди про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС з врегулювання криз та Угоди про процедури безпеки під час обміну таємною інформацією.
  6. Реалізація проектів із знищення застарілих боєприпасів в Україні за фінансової та технічної допомоги з боку ЄС.
  7. Розширення участі ЄС у практичній реалізації українських пропозицій у рамках ініціативи Великої вісімки “Глобальне партнерство проти розповсюдження матеріалів та зброї масового знищення”, у тому числі шляхом започаткування спільних проектів із запобігання незаконному обігу ядерних матеріалів та підтримки державної системи України щодо обліку та контролю над ядерними матеріалами.
  8. Торговельно-економічне співробітництво
  9. Започаткування переговорів між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі після вступу України до Світової організації торгівлі.
  10. Продовження здійснення заходів щодо моніторингу впливу розширення ЄС на торгівлю з Україною, визначених за результатами відповідної оцінки. Започаткування діалогу щодо проведення оцінки впливу розширення ЄС у 2007 році на розвиток торговельно-економічних відносин та вироблення відповідних заходів щодо мінімізації ймовірних витрат.
  11. Започаткування переговорів щодо укладення Угоди між Україною та ЄС про співробітництво у сфері ветеринарії;

    - приєднання України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА);

    - укладення двосторонньої Угоди між Україною та ЄС щодо взаємного визнання та захисту географічних найменувань у виробництві товарів.

    Секторальне співробітництво
  12. Розвиток діалогу високого рівня між Україною та ЄС у енергетичній сфері з метою невідкладної реалізації Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Україною та ЄС: залучення України до реалізації енергетичної стратегії ЄС, диверсифікація та безпека постачання енергоресурсів, ядерна безпека, реформування енергоринку, розвиток та модернізація інфраструктур енергетичної галузі, ефективне використання енергії та використання відновлюваних джерел енергії.
  13. Імплементація пріоритетних проектів транспортної інфраструктури на території України, визначених Групою високого рівня (ГВР) з питань розширення транс-європейських транспортних вісей на сусідні країни та регіони.
  14. Завершення переговорів щодо укладення Угоди між Україною та ЄС у галузі повітряного сполучення між Україною і ЄС.
  15. Проведення переговорів з Україною щодо укладення Рамкової Угоди з Європейським космічним агентством (ЄКА) щодо співпраці у мирному використанні космосу.
  16. Сприяння доступу українських компаній до ринків ЄС: нафти, газу, електроенергії та біопалива в контексті поступової інтеграції енергетичних ринків України та ЄС.
  17. Сприяння створенню інституційної спроможності України щодо реалізації положень Кіотського протоколу, включаючи місцевий рівень.
  18. Технічна допомога ЄС
  19. Своєчасне укладення Угод про фінансування Програм дій Тасіс на 2006 рік.
  20. Започаткування та імплементація програм допомоги TAIEX в Україні.
  21. Створення умов для запровадження і наступної імплементації з 2007 року Європейського інструменту сусідства та партнерства (European Neighbourhood and Partnership Instrument, ENPI) як нового інструменту надання технічної допомоги Україні.
  22. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також митне співробітництво
  23. Оновлення Графіку імплементації Плану дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні з урахуванням перегляду Плану в першому півріччі 2006 року.
  24. Започаткування проектів у сфері вдосконалення системи захисту біженців та надання притулку, протидії нелегальної міграції та повернення нелегальних мігрантів з залученням коштів програми AENEAS.
  25. Набуття чинності Угоди між Україною та ЄС про спрощення візового режиму. Фіксація стратегічної мети щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС.
  26. Налагодження ефективного співробітництва відповідних державних органів України із Агентством ЄС з менеджменту зовнішніх кордонів.